Білоруська окупація Львова: який бізнес країни-співагресорки працює у місті

За даними russian Roots – реєстру компаній України, пов'язаних з РФ та її співагресором, майже 30 тисяч громадян і резидентів Росії та Білорусі продовжують впливати на український бізнес.

Від 24 лютого лише незначна частина активів росіян та білорусів були конфісковані, націоналізовані або ж опинилися під санкціями. Журналісти проєкту «Змови» телеканалу NТА досліджували російський бізнес на території Львівщини у попередніх розслідуваннях. Втім у реєстрах залишається чимало компаній з білоруським корінням.

Зокрема, компанія «БНК-Україна» за 12 років роботи на вітчизняному ринку стала чи не головним імпортером нафтової сировини з Білорусі. Лише за минулий рік фірма завезла з сусідньої країни продукції на рекордні 20 мільярдів гривень. Тоді ці закупівлі вважали вигідною, дешевою альтернативою російській нафті.

«Купуючи це дешеве ми профінансували оці бомби, які до нас прилітають. Треба розуміти, що все має свою ціну. Ці речі мають бути дуже чітко і бажано в цім періоді розставлені на місця. Успіху службі безпеки і іншим структурам, які можуть це перевіряти», – коментую народний депутат України VIII скликання Оксана Юринець.

СБУ ще в червні арештувала активи дочірнього підприємства Білоруської нафтової компанії в Україні. Їхню вартість оцінюють у майже 20 мільйонів гривень.

Компанія мала серед засновників білоруські державні підприємства, закуповувала сировину в РФ і сплачувала податки до бюджетів обох країн. Зважаючи на це, мережа має безпосереднє відношення до фінансування агресії РФ проти України, - зазначили в Службі Безпеки України.

До повномасштабного вторгнення «БНК-Україна» була зареєстрована у Києві. Та в квітні компанія змінила юридичну адресу і переїхала до Львова в офісний центр «Експерт» на вулиці Сахарова. Втім двері до кабінету тут завжди зачинені, зазначають працівники в сусідніх офісах, які з подивом реагують на наявність нафтових сусідів, але чують про них вперше.

В адміністрації офісного центру взагалі повідомили, що компанія «БНК-Україна» у них не зареєстрована. Мовляв, ще у березні їм відмовили у прописці через зв’язки з Білоруссю.

«З нами вони договір не укладали. Вони звертались до нас в березні, хотіли зареєструватись – ми їм відмовили. Оскільки в реєстрах побачили, що в них засновники білоруси і ми їм відмовили», - розповів адміністратор офісного центру «Експерт».

Чому в реєстрах вказана адреса офісу адміністрація буцімто нічого не знає. Як і про походження таблички із назвою білоруської компанії у їхньому ж приміщенні.

«Я думаю, що ця відповідь не до кінця правдива. Справді, на сьогоднішній день процедура реєстрації нової компанії дозволяє зазначити адресу юридичну. Воно нічого не зобов’язує власника, наприклад, будівлі щодо діяльності цієї компанії, щодо прийому взаємозв’язку немає, але якщо на дверях висить таблиця, то очевидно, що це схвалення на її розташування і діяльність вона має і тут навіть більше немає, що коментувати», - припускає юрист Юрій Танасійчук.

В Україні до переліку підсанкційних компаній «БНК-Україна» потрапила лише в жовтні – на 8-й місяць повномасштабного вторгнення. А вже на початку листопада Господарський суд Львівської області відкрив провадження про банкрутство "БНК-Україна".

« У такому випадку компанія припинить свою діяльність, а її майно спершу піде на погашення тих боргів, які вона має перед контрагентами, а все, що залишиться піде уже відповідно має бути націоналізовано згідно з нашим законодавством – націоналізація майна країн-агресорів», - коментує економіст Віктор Гальчинський.

Засновниками "БНК-Україна" є "Білоруська нафтова компанія" і гомельське державне виробниче об'єднання "Білоруснєфть". У свою чергу, акціонерами «БНК» є усе та ж «Білоруснєфть», а також «Нафтан» і «Мозирський НПЗ». Остання з компаній фактично перебуває у руках росії, оскільки її головний акціонер – «НГК «Славнєфть», на 99,8% належить «Газпром Нєфті» та «Роснєфті». (011 (графіка) Тож західні санкції щодо БНК мали місце ще задовго до повномасштабної війни в Україні. Призначення Лукашенком у 2021 році нового керівника держпідприємства відбувалося саме на тлі чергових економічних обмежень до фірми.

«Щодо нафтової компанії, ви знаєте, які там процеси відбуваються, особливо у зв'язку з цими «відморозками» на Заході. Але, я думаю, немає питань, що не вирішуються. Треба зайняти своє місце на цьому ринку», - говорив самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко.

Окрім постачання нафтопродуктів та дизеля, БНК в Україні розвивала роздрібну торгівлю палива. Через свою дочірню компанію «БНК-Україна» білоруси сформували партнерство з українською компанією UPG.

Під їхнім брендом в Україні працювало щонайменше п'ять АЗС від БНК. До лютневої агресії вони вихвалялись білоруським походженням пального, хоча тепер відхрещуються від будь-яких зв’язків з ворогом.

Влітку минулого року БНК-Україна позбавили ліценції на зберігання пального, втім змогу оптової торгівлі залишили. 

Експерти припускають, що це було не випадково.

«Можна припустити, що анулювання ліцензії на зберігання було пов’язано з тим, що готуючись до такого розвитку подій, які ми маємо зараз, Білоруська Нафтова компанія могла розпродувати свої активи, серед яких і нафтобази. Тобто, вони залишалися тут працювати з коліс і заробляти практично до останнього», - говорить економіст Віктор Гальчинський

Сьогодні проти БНК-Україна відкрито низку судових позовів здебільшого щодо грошових вимог по заборгованості, зокрема, і перед державою. Втім про націоналізацію активів компанії поки мова не йде.

Українсько-білорусько-російська «ЗГОДА»

Більшість компаній з білоруським корінням на Львівщині, згідно з даними реєстру юридичних осіб, або припинили свою діяльність, або давно перебувають у процесі припинення. Але є серед них і такі, що залишаються активними, хоча комерційної діяльності не ведуть уже роками. Саме через них ми вийшли на людей, які у Львові вважаються успішними бізнесменами, але водночас пов’язані з країною агресором і відверто розраховують на повернення співпраці з росіянами.

ТОВ «Згода» у Львові зареєстроване ще у 1994 році. Відтоді серед власників незмінно присутні українець – Сисенко Василь, білоруска – Малевич Олена та росіянка Саніна Тетяна. 

Телефоном керівник цієї фірми Віталій Малевич зазначив, що товариство нині буцімто не працює, а його колишня дружина білоруска нині має інше громадянство.

«Там нічого немає. Ви там нічого не знайдете. Там ніхто не працює. Ніякого бізнесу українсько-білорусько-російського немає, ніхто там не працює давним-давно. Колись вона була громадянкою Білорусі, вона до Львова переїхала в 1997 році і зараз вона громадянка України вже давним-давно», - переконує керівник ТОВ «ЗГОДА» Віталій Малевич

Хоча у реєстрі юридичних осіб ця інформація не відображаються. Водночас, за даними аналітичної системи Юконтрол, родина Малевич спільно із Саніними мають у Львові чимало спільного. Їх імена можна зустріти поруч серед засновників одразу кількох фірм. Зокрема, ТОВ «Кленнод», в якому прослідковується зміна громадянства Олени Малевич під час оновлення даних у 2019-му році. Втім у фірмі «Згода» жінка до сьогодні громадянка білорусі. В соцмережах Олена Малевич зареєстрована, як Вишневська Єлєна, а на сторінці у фейсбуці вказано, що мешкає у Барановичах. Про це свідчать її фото.

Щодо діяльності компаній, зазначають юристи, дійсно, непрацюючий бізнес анульовувати необов’язково. Втім, подавати звітність чи оновлювати дані – зобов’язані.

«Наприклад подавати, якщо це потрібно нові відомості про засновників, зміну відомостей про засновників, якщо там умовно змінилось громадянство, змінилась адреса чи змінилось ще щось, змінився засновник – ці обов’язки на компанії є і застосовуючи принцип пасивного існування – да, ця компанія може продовжувати далі своє існування», - пояснює юрист Юрій Танасійчук.

Контактів громадянки Росії Тетяни Саніної в реєстрах немає, а її чоловіка, львівського бізнесмена Андрія Саніна є. В розмові бізнесмен шокував відповіддю щодо причин чому досі не анулюють непрацюючу фірму.

«А може запрацює ще, може Росія буде в дружніх стосунках з Україною. Чому б ні, як може бути перемога без миру, а мир без дружби. Влада змінюється, відносини між людьми теж, дай боже, щоб було все добре», - сподівається львівський бізнесмен Андрій Санін.

Окрім того, в телефонній розмові Санін повідомив, що дружина ще у 2018 році подала документи на отримання українського громадянства та навіть проходила співбесіду в СБУ. Втім паспорт досі не отримала, а її документи все ще лежать на розгляді в Офісі президента України. В міграційній службі Львівської області підтвердили подання документів Саніної Тетяни щодо набуття громадянства, але надати коментар відмовилися.

«Набуття громадянства є після того, коли наказ президента прийнятий і опублікований і відповідні процедури завершені. Тому, коли говорити про те, що документи на розгляді, це розмова ні про що, друге – вартує обов’язково цю комісію повідомити, «чиї» документи вони будуть розглядати на сьогоднішній день і за яких умов», - радить юрист Юрій Танасійчук.

Річ у тім, що Тетяна Саніна - в дівоцтві Терентьєва - уродженка Санкт-Петербурга, де живе її рідний брат Олександр Терентьєв. Це російський мільярдер, який свої статки заробив у середині 90-х на постачанні обладнання для нафтових компаній. 

Нагадаємо, що в цей же період у Петербурзі на приватизації нафтового терміналу свої перші мільйони підіймав Володимир Путін. Нині інтереси Терентьєва зосереджені на готельному бізнесі, нерухомості та ралі. Його компанія «Сєвєрний лєс» пов’язана з організацією виступів російських команд на міжнародних змаганнях. Зокрема, у найпрестижнішому ралі – Дакару.

Не дивно, що після повномасштабного вторгнення Росії до України сестра Терентьєва Тетяна Саніна перереєструвала ТОВ «Дельта-2» на доньку Аліну. Ймовірно, щоб уникнути можливих санкцій. Варто зазначити, що її чоловік Андрій Санін – також відомий у Львові бізнесмен. Його родині належить відпочинковий комплекс «Бухта Вікінгів» та парк розваг «Уруру». Свого часу підприємець уже ставав фігурантом розслідування програми щодо ймовірного незаконного використання 18 гектарів земель під сімейний бізнес. 

Так ту програму півторарічної давнини Санін оцінює сьогодні.

«Я вважаю, що чим більше розслідувань тим прозоріший бізнес і тим легше працювати. Тому що сьогодні вам захотілось перевірити, завтра іншим каналам, післязавтра правоохоронні органи перевірять, а коли всі перевірять, то й слава богу. Тому тільки за», -  запевняє Андрій Санін.

Утім, знайдений зв'язок його сім’ї з російським бізнесом сприйматиметься менш позитивно. Якщо ця інформація зацікавить правоохоронні органи, родина ризикує потрапити під вітчизняні санкції.

«Зараз мусимо працювати різко, хлопці, не з нами – до побачення, конфіскація, санкції. Ви не працюєте, ви не заробляєте. Ви заробляли, зараз в час війни – до побачення, забираєм, конфісковуєм», - висловлює позицію боєць 8-го ОБАТ «Аратта» Тарас Елейко.

Попри складну ситуацію через війну, яку проти нашої держави розпочала Росія, для України залишається пріоритетом дотримання норм міжнародного права, зокрема націоналізації бізнесу країн-агресорів. Ці дії ретельно опрацьовують, адже помилки можуть завдати шкоди – не лише фінансової, а й репутаційної. В Україні досі залишається низка  компаній з російським чи білоруським корінням і спецслужбам ще є над чим працювати.

Максим Турчинський, Змови