Реклама
НТАВійнаАзовець, піхотинець, тероборонівець. Львівщина прощається з вісьмома Героями

Азовець, піхотинець, тероборонівець. Львівщина прощається з вісьмома Героями

Олега Христенка, Андрія Тимошенка та Володимира Яківціва поховають на Личаківському кладовищі

ВІЙНА
Азовець, піхотинець, тероборонівець. Львівщина прощається з вісьмома Героями
Реклама

У суботу, 17-го червня, Львів прощається з трьома Героями. Олег Христенко, Андрій Тимошенко та Володимир Яківців загинули, захищаючи Україну від російських окупантів. У різних регіонах Львівщини також відбудеться прощання з Олегом Клюфасом, Іваном Небещанським, Степаном Хрущаком, Ігорем Бараном та Ігорем Мироном. Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради та Львівської обласної військової адміністрації. Чин похорону у Львові розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі. Львів’янин Олег Христенко народився 19-го жовтня 2001-го року. Здобував освіту в Національному університеті «Львівська політехніка». З юного віку проявляв активну громадянську позицію, був учасником різноманітних патріотичних рухів та ініціатив. У мирний час працював у ІТ-сфері: спочатку спеціалістом компанії «Level Up», згодом розпочав реалізовувати успішні приватні проєкти. У перші дні повномасштабного вторгнення Росії, попри відсутність військового досвіду, самостійно поїхав до столиці та вступив до лав 3-ої окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України (колишній окремий полк спеціального призначення «Азов»). За словами самого Олега Христенка, йому «не буде соромно перед дітьми та буде що розповісти онукам». Спочатку виконував бойові завдання на Київщині, згодом боронив територіальну цілісність і незалежність держави на південному та східному напрямках. Незважаючи на отримане у боях серйозне поранення, повернувся на фронт до своїх побратимів. Водночас вивчав літературу та займався написанням програм. Працював над новою ІТ-розробкою для покращення боєздатності українських снайперів, однак свій останній проєкт завершити не встиг. Загинув 7-го червня 2023-го року. В Олега Христенка залишилися мама, вітчим, наречена, бабуся з дідусем, зведений брат, дядько та племінники. Львів’янин Андрій Тимошенко народився 24-го вересня 1976-го року. Здобув професійно-технічну освіту в Белзькому училищі №13. Велику частину свого життя провів у США, звідки повернувся 2010-го року. В мирний час працював водієм у Львівському комунальному підприємстві «Шляхово-ремонтне підприємство Галицького району». Захоплювався мотоциклами та їздою на них, займався мисливством. Протягом 2015-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 2-ої окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Із початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист Батьківщини до лав 24-ої окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України. Загинув 10-го червня 2023-го року. В Андрія Тимошенка залишилися мама, дружина, донька, племінниця та швагро. Львів’янин Володимир Яківців народився 14-го квітня 1965-го року. 1989-го закінчив Українську академію друкарства за спеціальністю «Інженер-механік». Після завершення навчання проходив військову службу в артилерії у Монголії. Самостійно опанував столярство, працював у найкращих фірмах із виготовлення меблів Львова. Згодом розпочав власну справу у сфері деревообробки та виробництва меблів. Уміло грав на губній гармоніці, був «майстром на всі руки». Із перших місяців повномасштабного вторгнення Росії добровільно вступив до лав територіальної оборони. Боровся з російськими окупантами у складі 125-ої окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних сил України. За значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави, його нагородили нагрудним знаком Міністерства оборони України «Знак пошани». Загинув 13-го червня 2023-го року. У Володимира Яківціва залишилися дружина, донька та сестра з родиною. Олег Клюфас – мешканець Мостиськи. Був старшим навідником мінометного взводу. Відзначчався високою особистою відповідальністю за доручену справу. Іван Небещанський – мешканець села Воютичі. Був старшим стрільцем-оператором 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ої стрілецької роти військової частини А4821. Загинув 9-го червня 2023-го року, виконуючи бойове завдання у Бахмутському районі Донецької області. Степан Хрущак – мешканець села Заболоття Белзької громади. Ніс службу у військовій частині А7075. Загинув 10-го червня 2023-го року під час виконання бойового завдання внаслідок мінно-вибухової травми. У воїна залишилися батьки, брат, рідні та близькі люди. Ігор Баран – мешканець селища міського типу Жвирка. Його призвали на військову службу 23-го березня 2022-го року, понад рік ніс службу старшим навідником мінометного взводу мінометної батареї військової частини А-7075. Загинув 13-го червня 2023-го року поблизу села Колісниківка Харківської області. Ігор Мирон – мешканець села Тучне Перемишлянської громади. Від початку повномасштабного вторгнення боронив Україну. Снайперська куля наздогнала воїна на теренах Серебрянського лісу, що поруч однойменного села, на кордоні Луганської та Донецької областей. У воїна залишилися бабуся, батько, матір і сестра. Нагадаємо, що в п’ятницю, 16-го червня, львівська громада попрощалася з Героєм Ігорем Русановським, який загинув, захищаючи Україну від російських окупантів.

Реклама
Реклама
Реклама