«Азовець», піхотинець, доброволець. Львівщина прощається з трьома Героями

У суботу, 9-го вересня, Львівщина прощається з трьома військовими. Юрій Мочульський, Тарас Гурський і Василь Рябцев загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Про це повідомили пресслужби Львівської міської ради та Львівської обласної військової адміністрації. Чин похорону Юрія Мочульського розпочнеться у Львові о 10:00 у Гарнізонному храмі, о 10:40 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїна у рідному селі Купче Львівської області. Юрій Мочульський народився 6-го травня 1995-го року в селі Купче Львівської області. Досягнув неабияких успіхів у спорті, тож навчався у Київському обласному центрі олімпійської підготовки. Кандидат у майстри спорту України. Займався легкою атлетикою, неодноразово здобував титул переможця всеукраїнських змагань, член збірної Львівської області. Згодом із відзнакою закінчив Вище професійне училище №20 Львова за спеціальністю «Механік з ремонту автомобілів». 2014-го року вступив до Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання працював механіком за кордоном. Майстер своєї справи. У перший день повномасштабного вторгнення Росії повернувся в Україну та вступив до лав 103-ої окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. За словами сестри, Юрій Мочульський казав:

«Я їду додому, я готовий померти за Україну та її волю».

Виконував бойові завдання на східному напрямку. Попри отримане поранення, повернувся на фронт і вступив до лав «Азова», де швидко здобув прихильність і повагу побратимів, виконував обовʼязки командира взводу. Загинув 29-го серпня 2023-го року. У Юрія Мочульського залишилися батьки, дружина, сестра та брат з родинами. Чин похорону Тараса Гурського розпочнеться об 11:00 у храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Брюховичах. Поховають воїна на місцевому кладовищі у Брюховичах. Тарас Гурський народився 15-го січня 1967-го року в селищі Розділ Львівської області. Навчався у Новороздільському ліцеї імені Володимира Труша. Здобув вищу освіту в Національному лісотехнічному університеті України за спеціальністю «Лісове господарство». Після завершення навчання проходив службу у танкових військах. Із 1995-го року працював лісничим у Брюховицькому лісництві у складі Львівського лісового селекційно-насіннєвого центру. У вільний час захоплювався рибальством, автомобілями, мотоциклами, а також електронікою. Займався садівництвом, виноградарством і винарством. Упродовж 2014-2015-го років виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції у складі 1-ої окремої танкової Сіверської бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ Збройних сил України. Указом Президента України його нагородили орденом «За мужність» III-го ступеня. Після повернення до цивільного життя продовжив працювати у лісництві. 2017-го року підписав контракт із 10-ою окремою гірсько-штурмовою бригадою «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення Росії повернувся на фронт. Виконував бойові завдання на Миколаївщині, Херсонщині та Донеччині у складі 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 5-го вересня під час виконання бойового завдання. У Тараса Гурського залишилися мама, дружина, син, донька, сестра, племінники та хрещені діти. Мешканець Дрогобича Львівської області Василь Рябцев із початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону, щоби захищати Україну від росіян. У Дрогобичі через юний вік йому відмовили у проходженні військової служби. Тоді він із товаришем поїхали у Чернівці і там вступив у лави ЗСУ. Загинув 3-го вересня 2023-го року на Запорізькому напрямку, виконуючи бойове завдання. У нього залишились батько, бабуся та брат. Нагадаємо, що в п’ятницю, 8-го вересня, Львів попрощався з трьома військовими. Давид Буков, Сергій Кузьма, Андрій Грушка загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.